Мои стишки:) (продолжение)

Я живу на Україні, тому дуже полюбляю українську мову. Люблю Шевченківські твори, сама написала про нього:

   українське сонце
 Навкруги було темно,
Сонце ще не зійшло,
Люди знали напевно,
Що кінець їм прийшов.
Та допоки далеко,
У Моринцях, в селі 
Сонячне світло
Вставало, щоби дати надії
Усієї країні,
Щоб підтримать людей,
Пустить сонця теплії хвилі,
Щоб зігріти усіх -і дорослих й дітей.
Він блукав і шукав,
Де голову приклонить,
Він малим ще був, і не знав
Що йому доведеться прожить.
Життя важке, у мандрах постійних,
Дуже рідко бачити рідних,
Його будуть зневажати,
Й незаслужено карати,
Та він перетерпить 
Усе, заради нас,
Щоб вільні наші діти,
Могли піти у клас,
Навчатись, спокійно гуляти,
Свою рідну Батьківщину любить і захищати.
 
               ***     
Наш Шевченко недовго прожив,
Та після себе залишив
Найвеличніший скарб
Для всієї Вкраїни!
 
Ім'я Шевченкове Тарас,
Буде у пам'яті віків.
Ніколи не буде серед нас
Тих, хто це ім'я зганьбив!